Премія Астрід Ліндґрен 2024

        У довгі списки премії Астрід Ліндґрен 2024 року ввійшли українські дитячі письменники Іван Андрусяк, Галина Вдовиченко, Сашко Дерманський (номінований втретє), а також міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал».
    Про це повідомляють на сайті премії. Усього на премію номінували 245 кандидатів із 68 країн, у тому числі 66 нових кандидатів із попередніх років. До списку увійшли автори та ілюстратори, а також оповідачі та популяризатори читання.

     Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен (The Astrid Lindgren Memorial Award) була заснована шведським урядом 2002 року, після смерті відомої письменниці для того, щоб сприяти розвитку дитячої та юнацької літератури. Премію вручають щороку. 

    Призовий фонд – 5 мільйонів шведських крон (понад 16 мільйонів гривень). Лавреатами премії можуть стати письменники, ілюстратори, бібліотекарі чи організації з усього світу, незалежно від мови чи національності. Їхні твори повинні мати високий художній рівень та відповідати гуманістичним ідеалам і цінностям, що їх демонструє творчість Ліндґрен. 

      Премію вручать 9 квітня 2024 року.

Традиції вручення

За традицією, церемонія оголошення імені лауреата проходить в містечку Віммербю – батьківщині Астрід Ліндгрен. А церемонія вручення премії ALMA проходить у Стокгольмі, в Королівській бібліотеці.

XIX Всеукраїнська інтернет-олімпіада «На Урок» (Осінь 2023)

 

 Інтернет-олімпіади «На Урок» — цікавий інтерактив для учня та зручний інструмент контролю знань школярів для вчителя.

Завдання XIX Всеукраїнської інтернет-олімпіади «На Урок» — це повторення навчального матеріалу вивченого минулого року та актуалізація нового, це захопливі інтерактивні завдання, гарантовані нагороди та подарунки для кожного!

сторінка олімпіади

Нобелівська премія назвала лавреата з літератури за 2023 рік

 

            Лавреатом Нобелівської премії з літератури 2023 

став норвезький письменник  Йон Фоссе.

 Про це стало відомо з онлайн-трансляції церемонії оголошення лавреата на сайті премії.
          Фоссе став лавреатом «за його новаторські п’єси та прозу, які висловлюють невимовне».
          Фоссе — один з найпопулярніших європейських драматургів. Пише мовою нюношк — однією з двох письмових форм сучасної літературної норвезької мови. У доробку Фоссе п’єси, романи, поетичні збірки, есеї та дитячі книжки. Лавреат премії імені Ібсена (1996) за п’єсу «Ім’я».

      Нобелівський заповіт 

      і літературна премія

Серед п’яти премій, передбачених заповітом Альфреда Нобеля (1895), одна призначалася особі, яка в галузі літератури створила «найвидатнішу роботу в ідеальному напрямку». Лауреат повинен визначатися «Академією в Стокгольмі», яка, згідно зі статутом Нобелівського фонду, означає Шведську академію. Ці статути визначали літературу як «не тільки художню літературу, але й інші твори, які завдяки своїй формі та стилю мають літературну цінність». Водночас обмеження на роботи, представлені «протягом попереднього року», було пом’якшено: «старішими роботами» можна вважати «якщо їх значення не стало очевидним до останнього часу». Також було зазначено, що кандидати повинні бути подані в письмовій формі особами, які мають на це право, до 1 лютого кожного року.

На Lviv Book Forum відбулося вручення українсько-єврейської літературної премії «Зустріч»

 

 

     У Львові в рамках Форуму видавців відбулося вручення українсько-єврейської літературної премії «Зустріч», лавреаткою якого стала Софія Андрухович з романом «Амадока».
      Роман «Амадока» Софії Андрухович, опублікований у 2020 році у «Видавництві Старого Лева», став третім лавреатом премії «Зустріч».

      «Амадока» розповідає про зникнення світів і культур та про те, що залишається натомість. Андрухович досліджує, чи існує зв’язок між Другою світовою війною та Голокостом і знищенням української інтелігенції в часи сталінських репресій. 

     «Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?» — ідеться в анотації до роману.
       Під час вручення премії Софія Андрухович розповіла, що задум книжки виник зокрема і в Бучачі, де письменниця перебувала протягом тижня і  познайомилася з творчістю ізраїльського письменника Йозефа Аґнона.

                Софія Андрухович — письменниця, перекладачка, публіцистка. Авторка сімох прозових книжок, зокрема «Літо Мілени» (2002), «Старі люди» (2003), «Жінки їхніх чоловіків» (2005), «Сьомга» (2007), «Фелікс Австрія» (2014), «Сузір’я курки» (2017) та «Амадока» (2020). Перекладала твори Мануели Ґретковської, Клайва Стейплза Люїса, Джоан Роулінґ, Кадзуо Ішіґуро, Айн Ренд і Тоні Джадта.
        Роман "Амадока" Софії Андрухович був опублікований у 2020 році «Видавництвом Старого Лева». У 2022 книжка була видана в Австрії, а в серпні 2023 права на переклад «Амадоки» придбало одне з найбільших видавництв світу Simon & Schuster.

Нобелівська премія миру 2023

       Лауреат 

    премії миру 2023 року 

       Норвезький Нобелівський комітет вирішив присудити Нобелівську премію миру 2023 року Наргес Мохаммаді за її боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та її боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх.

        Цьогорічна премія миру також відзначається сотням тисяч людей, які минулого року виступили проти політики дискримінації та гноблення іранського теократичного режиму щодо жінок. Девіз, прийнятий демонстрантами – «Жінка – Життя – Свобода» – належним чином відображає відданість і роботу Наргес Мохаммаді.

              

Наргес Мохаммаді – жінка, правозахисниця та борець за свободу. Її відважна боротьба за свободу вираження думок і право на незалежність принесла величезні особисті витрати. Загалом режим в Ірані заарештовував її 13 разів, п’ять разів засуджував і засудив до 31 року в’язниці та 154 ударів батогом.

           Наргес Мохаммаді все ще перебуває у в'язниці.  

               Цікаво знати...

З 1901 року було присуджено 104 Нобелівські премії миру.

70 премій миру присуджено лише одному лауреату.

5 лауреатів премії миру на момент вручення перебували під арештом:

 Карл фон Осєцький , Аун Сан Су Чжі , Лю Сяобо , Алесь Бяляцький і 

Наргес Мохаммаді .

Наразі 19 жінок отримали Нобелівську премію миру.

27 різних організацій отримали нагороди.

 Церемонія вручення 

 Нобелівські премії

               10 грудня – чарівна дата. 

З 1901 року Нобелівські премії вручаються лауреатам Нобелівської премії 

на церемонії 10 грудня, у річницю смерті Альфреда Нобеля.

             Як зазначено в заповіті Нобеля, Нобелівські премії з фізики, хімії, фізіології або медицини та літератури вручаються в Стокгольмі, Швеція, 

а Нобелівська премія миру вручається в Осло, Норвегія.

30-й Львівський міжнародний Book Forum

з 4-8 жовтня у Львові відбудеться ювілейний 30-й літературний фестиваль та книжковий ярмарок.
       Попри всі перешкоди і виклики сьогодення Lviv BookForum знову збирає спільноту. Насамперед – щоби об'єднати світ у розмові про українське слово, книгу і майбутнє.  

       BookForum відбудеться у змішаному форматі: наживо та онлайн. Україномовну трансляцію заходів можна буде переглянути на сайті bookforum.ua. Англійською та іспанською мовами – на сайті Hay Festival (Велика Британія), одного з найбільших літературних фестивалів Європи, який вдруге є діджитал-партнером Lviv BookForum.

Міжнародна директорка Hay Festival Крістіна Фуентес Ла Рош – про партнерство із Lviv BookForum:

      «У тривожний час війни ми маємо честь розділити глобальну платформу Hay Festival з Україною і її культурою, об’єднати українських письменників з колегами у світі та представити міжнародній спільноті читачів. Ваші історії повинні бути почуті. Приєднуйтесь, де б ви не були, щоби переосмислити світ і знайти надію в нашому спільному дусі. Це важливо й нагально».

        Книжковий ярмарок вперше зустрічатиме українських видавців на новій локації – поруч з Центром архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа». Порохова вежа – найбільша фортифікаційна споруда 16 століття у центрі Львова, одна з небагатьох, що збереглася донині. Вона – ніби поза часом і простором, свідчить про міцний зв’язок минулого й теперішнього, тримає оборону заради майбутнього.
Щороку Lviv BookForum обирає фокусну тему, навколо якої розгортається дискусійне життя фестивалю. Цього року це – «Перепис майбутнього».

        Основна програма 30-го Lviv BookForum налічує понад 30 подій. Відбудуться дискусійні панелі, дитяча програма, традиційна Ніч поезії і музики, програма видавців, розмови, присвячені вшануванню пам’яті і творчості загиблих від війни українських письменників Вікторії Амеліної та Володимира Вакуленка. 

 

Оголошено короткий список Букерівської премії 2023

 

Букерівська премія оголосила короткий список творів, що претендують на нагороду у 2023 році

До шортлиста увійшли:

 

• Study for Obedience («Навчання слухняності»), Сара Бернштейн;
• If I Survive You («Якщо я переживу тебе»), Джонатан Ескоффері;
• This Other Eden («Цей інший рай»), Пол Гардінг;
• Prophet Song («Пісня пророка»), Пол Лінч;
• Western Lane («Західний провулок»), Четна Мару;
• The Bee Sting («Укус бджоли»), Пол Мюррей.
•  
  
  

•  Про це повідомили на сайті премії                                             Шістьох фіналістів обрали з-поміж 13 номінантів довгого списку, яких відібрали з-поміж 163 книжок.                                                  Голова журі Есі Едугян прокоментувала: «Наші шість фіналістів – це дивовижні [літературні] форми. Разом ці твори демонструють широту того, що може зробити світова література, водночас показуючи неспокій нашого часу. Це гнучкі історії з багатьма ланками, багатьма настроями, в складнощах яких ми впізнаємо себе. Вони енергійні, нервові, електричні. Це гнучкі історії з багатьма нитками, багатьма настроями, у складнощах яких ми впізнаємо себе. Вони живі, нервові, електричні. У руках цих прозаїків на форму сильно тиснуть, щоб побачити, що з цього вийде, і це завжди щось дивовижне. Мова — і, власне, саме життя — виштовхується до своїх зовнішніх меж»

Шостий літературно-перекладацький фестиваль TRANSLATORIUM

 

       Наприкінці вересня у Хмельницькому відбудеться шостий літературно-перекладацький фестиваль TRANSLATORIUM.
Як зазначають організатори, фестиваль об’єднує творчу енергію та новаторські ідеї для знаходження способів розповіді, які виходять за межі традиційних вербальних засобів.

       Місія фестивалю — популяризація літератури й перекладу шляхом проведення культурних заходів для розвитку професійної спільноти загалом та кожної людини зокрема. У програму входять дискусії, лекції, книжкові презентації для участі перекладачів і перекладачів, а також мистецькі та музичні проєкти.
«Розмова є ключем до розуміння, мовчання — це теж розмова, тільки її потрібно перекласти» , — каже Юлія Дідоха, співзасновниця та програмна кураторка фестивалю, вказуючи на важливість створення нових способів спілкування в умовах, коли складно знайти потрібні слова. Фестиваль TRANSLATORIUM 2023 поставити перед собою завдання розширити межі вислову, показати, що мовчання — це важлива та додаткова форма спілкування.
 
         За словами організаторів, фестиваль має унікальну можливість зануритися в експериментальне мистецтво, де мовчання перетворюється на потужний інструмент виразу. «Відбуваючись у дружньому й фаховому середовищі, TRANSLATORIUM 2023 стане для того, щоб спільно вивчити, як наше переживання, які не завжди можна виразити словами, можуть бути відтворені за допомогою різних мистецьких дисциплін» , — кажуть у команді фестивалю .
 
                     Фестиваль відбудеться 29-30 вересня.

 

Міжнародний літературний фестиваль у Берліні "Надзвичайна книга 2023"

Надзвичайна книга – це  бездоганна нагорода, започаткована у 2012 році  Міжнародною секцією дитячої та молодіжної літератури Берлінського міжнародного літературного фестивалю, яка відзначає видатні книги для дітей та молоді. Журі премії складається з гостей секції відповідного фестивального видання, кожен з яких номінує книгу. Незвичайні книжки щороку експонуються в районній центральній бібліотеці Філіпа Шеффера і після закінчення виставки їх можна взяти там.
Дитяча книжка Романи Романишин й Андрія Лесіва «Війна, що змінила Рондо» другий рік поспіль отримала відзнаку Берлінського літературного фестивалю «Виняткова книга».

 

      Українською «Війна, що змінила Рондо» вийшла у Видавництві Старого Лева 2015 року. Книжка отримала низку відзнак, серед яких Bologna Ragazzi Award та потрапила до щорічного каталогу дитячої та юнацької літератури «Білі круки-2015». Її переклали вийшли кількома мовами, зокрема італійською, французькою, словацькою, вірменською, болгарською, голландською.

        Книга розповідає про те, що війна не має серця і не розуміє жодної мови, зате торкається кожного і на всіх залишає шрами, але якщо спільно збудувати машину світла і навчитися співати попри все, тоді навіть найтендітніші істоти зможуть вистояти й перемогти. «Ця книга – це привід для вдумливої розмови з дітьми (або й зі собою) про те, що діється нині в країні чи й деінде у світі, у форматі чарівної історії, яка завжди залишає місце для надії та оптимізму», — ідеться в описі до видання.

Музей книги і друкарства України до кінця жовтня оцифрує 120 стародруків

         Про це повідомила директорка Музею книги і друкарства України, кандидатка історичних наук Валентина Бочковська під час пресконференції в Укрінформі.

В процесі  плануєть оцифрувати 4 рукописні книги, 120 стародруків, і це лише частина колекції. Загалом колекція  музею — 26 рукописних книг і близько 600 стародруків.

       Також, за її словами, буде створено віртуальну виставку. «Ви зможете поподорожувати в цьому віртуальному просторі. Це відрізняється від 3D-туру по музею, бо такий тур, який розміщений на сайті музею, дозволяє походити по реальних залах музею. А от створення віртуальної виставки передбачає створення абсолютно неіснуючих віртуальних просторів», — сказала директорка Музею.

      Вона зауважила, що музей власними силами почав оцифровувати колекції ще три роки тому. Станом на початок липня 2023 року було оцифровано 53 стародруки, 551 одиницю графіки.

Держмистецтво оголосило конкурс на здобуття премії імені Шолом-Алейхема

            Премія присуджується щорічно у березні, до дня народження Шолом-Алейхема, на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України за кращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України в світі.

           На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за місяць до їх висунення на здобуття премії.

          Пропозиції на здобуття премії подаються до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти творчими спілками та асоціаціями, літературно-мистецькими об’єднаннями, національно-просвітницькими товариствами, редакціями періодичних видань, видавництвами, громадськими організаціями та окремими авторами до 01 листопада 2023 року.

Літературна премія «Зустріч» 2023

      Оголосили короткий список книжок-номінантів премії «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія», організаторами якої є Канадська недержавна організація «Українсько-Єврейська Зустріч» та ГО «Форум видавців»

      До переліку в категорії художньої літератури увійшли такі книжки: 

 

• Софія Андрухович, «Амадока» («Видавництво Старого Лева», 2020);
• Олексій Нікітін, «Бат-Амі» (Видавництво «Фенікс», 2021);
• Іванна Стеф’юк, «Про вас» (Видавництво «Дискурсус», 2022);
• Іда Фінк, «Сад відпливає» («Видавництво Старого Лева», 2021);
• Анна Фрайліх, «Ім’я батька» (Видавництво «Крок», 2021).

 

        Переможець отримає грошову винагороду у розмірі 6000 євро: автор – 4000 євро, видавець – 2000 євро. Четверо фіналістів отримають по 250 євро.

Церемонія нагородження премії «Зустріч» відбудеться на Львівському книжковому форумі 2023.

        Премію «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» присуджують з 2020 року за найкращий твір, що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства, почергово в двох категоріях: художня література та література нонфікшн.

        Минулого року премію не присуджували у зв’язку з російсько-українською війною, а у 2021 лауреатом став автор книжки «Антиімперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичності» Йоханан Петровський-Штерн.

У Бородянці відбулося вручення Шевченківської премії за 2022 та 2023 роки

Місце нагородження — центральна площа Бородянки біля памʼятника Тараса Шевченка, обстріляного під час російської окупації.

«Безумовно, є певні сталі місця, в яких завжди відбувалися церемонії нагородження – Канівська гора, чи музей Шевченка, але зважаючи з передусім безпекових питань, ми проводимо вручення тут, у Бородянці. Наприкінці березня минулого року, коли я побачив розбомблений будинок і прострелений пам’ятник Тараса Шевченка, але який продовжував непохитно стояти, я побачив в цьому певний символізм спротиву рашизму», -

зазначив голова Шевченківського комітету Євген Нищук.

У 2023 році премію присудили:

• Калитко Катерині, поетці — за книжку поезій «Орден мовчальниць»;
• Компаніченку Тарасу, Бережнюку Максиму, Данилейку Северину, Криську Ярославу, Охрімчуку Сергію, виконавцям гурту «Хорея Козацька» — за авдіоальбом «Пісні Української революції»;
• Назаренку Михайлу, літературознавцеві — за книжку «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792 — 1883» у двох частинах;
• Портнікову Віталію, журналістові — за публіцистичні статті та виступи останніх років;
• Цілик Ірині, режисерці — за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин.

У 2022 році премію надали:

• Дуді Тамарі (Тамара Горіха Зерня), письменниці – за роман «Доця»;
• Грабовичу Джорджу Григорію (Грабовичу Григорію Юлійовичу), літературознавцеві, громадянину Сполучених Штатів Америки – за цикл статей «Переосмислюючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм»;
• Рябчуку Миколі, письменникові – за книгу «Лексикон націоналіста та інші есеї»;
• Труновій Тамарі, режисерці-постановниці, Ворожбит Наталі, авторці п’єси, Ларіуонову Юрію, художникові-сценографу, Ісаєнку Андрію та Ходос Валерії, акторам – за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра;
• Горностай Катерині, режисерці – за повнометражний ігровий фільм «СТОП-ЗЕМЛЯ»;
• Сільваші Тіберію, художникові – за інсталяцію «Крила»;
• Кадану Микиті (Нікіті Кадану), художникові – за персональну виставку «Камінь б’є камінь».   
•    З історії премії
• Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. 
•         9 березня 2023 року тодішній голова комітету Юрій Макаров оприлюднив заяву щодо перенесення нагородження на 22 травня через необхідність визначити лавреатів у новій номінації. Зрештою лавреатів оголосили 11 березня.  Кілька днів по тому більшість членів комітету Шевченківської премії заявили про свою відставку, як і сам Макаров. Указ про присудження премії Володимир Зеленський підписав наприкінці липня 2023 року.

Український ювелірний бренд Kochut підібрав колекцію власних прикрас під відомі книжки

"Нерідко наші майстри створюють прикраси за мотивами різних художніх творів та їх героїв. Ми переконані, що все прекрасне з книжок має бути втілене в реальність"...,— написали творці прикрас.

Перелік книжок та прикрас:

Книжки Террі Пратчетта: Аркан Суд, Аркан Жнець, Аркан Блазень ;

«Володар Перснів» Дж. Р. Р. Толкін:

 Всевидяче око, Рівендел, Галадріель;

«Доньки Спарти» Клер Гейвуд: 

Єлена Троянська , Царівна: Моя королева;

«Їсти, молитися, кохати» Елізабет Ґілберт: Мандала , Моя неймовірна подруга: Спогад дитинства;

«Конотопська відьма» Григорій Квітка-Основ’яненко: Лунниця , Квітнева відьма: Шаленство ;

«Дім у волошковому морі» 

Т. Дж. Клюн: Юген, Зоряний пил: Зірочки;

«Таємна історія» 

Донни Тартт: Таємниця майбутніх поколінь, Щиголь: Пташка.