Наприкінці 2022-го «Завтра, завтра, завтра...» фігурував чи не у всіх рейтингах і підсумках. Редактори Amazon назвали роман Ґабріель Зевін книжкою року. Приємно, що доволі швидко й український читач отримав можливість скласти про нього власне враження. Перед тим, як братись за «Завтра, завтра, завтра...», слід розуміти, що це дуже американський роман, не такий масштабний, як, скажімо, «Маленьке життя» Ганьї Янаґігари, але приблизно одного спрямування. В обох книжках фокус зроблено на психологічних травмах персонажів і хворобливих стосунках. Щоправда, Ґабріель Зевін додає оригінальне тло, на якому й розгортатимуться складні взаємини Сема Мазура та Сейді Ґрін. Ідеться про світ розробників відео, а потім комп'ютерних ігор.
Сем – талановитий дизайнер, Сейді – геніальна програмістка.
У дитинстві вони були найкращими друзями, але посварились
і роками не спілкувались. Зустрівшись уже студентами, молоді
люди починають працювати разом, проходять шлях від самоучок
до зірок індустрії. Увесь цей час Сем кохає Сейді, а вона то
звинувачує його у привласненні її ідей, то зустрічається з іншим,
а то й узагалі вагітніє від їхнього спільного друга…
Між цими персонажами стоїть чи то давня образа, чи то
емоційна незрілість. Спостерігати за Семом і Сейді як цікаво,
так і втомливо. Але думка про те, що людині, яка має шанс
перезапустити своє життя чи стосунки, почати з нового раунду,
сподіваючись на виграш, слід ним скористатися – цінна й
реалізована саме так, як і мало би бути.
Джуді Батальон «Світло днів»
"Чудовий портрет молодих єврейських жінок, які воювали в польському опорі під час Другої світової війни. Авторка віддає яскраву данину розмаху жіночої мужності", – йдеться в рецензії Publishers Weekly Роман Джуді Батальон у 2021 році увійшов до списків бестселерів USA Today,Washington Post,
Boston Globe. Він уже виданий у Канаді, Чеській Республіці, Фінляндії, Німеччині, Угорщині, Нідерландах, Португалії й Іспанії. Й буде екранізований самим Стівеном Спілбергом. «Світло днів» – історія про війну, боротьбу за свободу,
спротив, який чинили жінки під час Голокосту,
хоробрість, дружбу виживання
в страшних умовах.
Події роману розпочинаються 1939 року та познайомлять
читача з контрабандистками, саботажницями, розвідницями
й іншими невидимими героїнями минулого, подвигами
яких варто пишатися й нині.
Роберт Тарагуд «Марловський кримінальний клуб»
Спокійне життя мальовничого британського містечка Марлов, розташованого на берегах Темзи, порушують
три поспіль вбивства. Усі вони скоєні з однієї зброї,
а поруч із тілами жертв поліція знаходить медальйони
з написами «віра», «надія», «милосердя». Власне розслідування
починає сімдесятисемирічна Джудит Потс, укладачка
кросвордів і жінка з дуже гострим розумом. Вона стала свідком
першого злочину, а тому не матиме спокою, поки не з'ясує,
хто забрав життя її милого сусіда. З розвитком сюжету
до Джудит долучається Сузі, яка вигулює та доглядає собак
мешканців Марлова, й Бекс, дружина вікарія. Утрьох вони
розплутуватимуть справу, яка ледь не закінчиться вбивством
однієї з жінок. Героїні подружаться й знатимуть, що вже не
такі самотні, як були до спонтанно створеного марловського
кримінального клубу.
У автора книжки вийшов легкий захопливий детектив
англійського колориту, якому додають рецепт
ідеального чаю та згадки про скотч. Іще
Роберт Тарагуд додає до основної лінії мотиви боротьби
домогосподарок за право мати власні інтереси поза кухнею
та нагадує, що жінка не зобов'язана терпіти зради й образи
