Музей книги і друкарства України до кінця жовтня оцифрує 120 стародруків

         Про це повідомила директорка Музею книги і друкарства України, кандидатка історичних наук Валентина Бочковська під час пресконференції в Укрінформі.

В процесі  плануєть оцифрувати 4 рукописні книги, 120 стародруків, і це лише частина колекції. Загалом колекція  музею — 26 рукописних книг і близько 600 стародруків.

       Також, за її словами, буде створено віртуальну виставку. «Ви зможете поподорожувати в цьому віртуальному просторі. Це відрізняється від 3D-туру по музею, бо такий тур, який розміщений на сайті музею, дозволяє походити по реальних залах музею. А от створення віртуальної виставки передбачає створення абсолютно неіснуючих віртуальних просторів», — сказала директорка Музею.

      Вона зауважила, що музей власними силами почав оцифровувати колекції ще три роки тому. Станом на початок липня 2023 року було оцифровано 53 стародруки, 551 одиницю графіки.

Держмистецтво оголосило конкурс на здобуття премії імені Шолом-Алейхема

            Премія присуджується щорічно у березні, до дня народження Шолом-Алейхема, на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України за кращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України в світі.

           На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за місяць до їх висунення на здобуття премії.

          Пропозиції на здобуття премії подаються до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти творчими спілками та асоціаціями, літературно-мистецькими об’єднаннями, національно-просвітницькими товариствами, редакціями періодичних видань, видавництвами, громадськими організаціями та окремими авторами до 01 листопада 2023 року.

Літературна премія «Зустріч» 2023

      Оголосили короткий список книжок-номінантів премії «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія», організаторами якої є Канадська недержавна організація «Українсько-Єврейська Зустріч» та ГО «Форум видавців»

      До переліку в категорії художньої літератури увійшли такі книжки: 

 

• Софія Андрухович, «Амадока» («Видавництво Старого Лева», 2020);
• Олексій Нікітін, «Бат-Амі» (Видавництво «Фенікс», 2021);
• Іванна Стеф’юк, «Про вас» (Видавництво «Дискурсус», 2022);
• Іда Фінк, «Сад відпливає» («Видавництво Старого Лева», 2021);
• Анна Фрайліх, «Ім’я батька» (Видавництво «Крок», 2021).

 

        Переможець отримає грошову винагороду у розмірі 6000 євро: автор – 4000 євро, видавець – 2000 євро. Четверо фіналістів отримають по 250 євро.

Церемонія нагородження премії «Зустріч» відбудеться на Львівському книжковому форумі 2023.

        Премію «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» присуджують з 2020 року за найкращий твір, що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства, почергово в двох категоріях: художня література та література нонфікшн.

        Минулого року премію не присуджували у зв’язку з російсько-українською війною, а у 2021 лауреатом став автор книжки «Антиімперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичності» Йоханан Петровський-Штерн.

У Бородянці відбулося вручення Шевченківської премії за 2022 та 2023 роки

Місце нагородження — центральна площа Бородянки біля памʼятника Тараса Шевченка, обстріляного під час російської окупації.

«Безумовно, є певні сталі місця, в яких завжди відбувалися церемонії нагородження – Канівська гора, чи музей Шевченка, але зважаючи з передусім безпекових питань, ми проводимо вручення тут, у Бородянці. Наприкінці березня минулого року, коли я побачив розбомблений будинок і прострелений пам’ятник Тараса Шевченка, але який продовжував непохитно стояти, я побачив в цьому певний символізм спротиву рашизму», -

зазначив голова Шевченківського комітету Євген Нищук.

У 2023 році премію присудили:

• Калитко Катерині, поетці — за книжку поезій «Орден мовчальниць»;
• Компаніченку Тарасу, Бережнюку Максиму, Данилейку Северину, Криську Ярославу, Охрімчуку Сергію, виконавцям гурту «Хорея Козацька» — за авдіоальбом «Пісні Української революції»;
• Назаренку Михайлу, літературознавцеві — за книжку «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792 — 1883» у двох частинах;
• Портнікову Віталію, журналістові — за публіцистичні статті та виступи останніх років;
• Цілик Ірині, режисерці — за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин.

У 2022 році премію надали:

• Дуді Тамарі (Тамара Горіха Зерня), письменниці – за роман «Доця»;
• Грабовичу Джорджу Григорію (Грабовичу Григорію Юлійовичу), літературознавцеві, громадянину Сполучених Штатів Америки – за цикл статей «Переосмислюючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм»;
• Рябчуку Миколі, письменникові – за книгу «Лексикон націоналіста та інші есеї»;
• Труновій Тамарі, режисерці-постановниці, Ворожбит Наталі, авторці п’єси, Ларіуонову Юрію, художникові-сценографу, Ісаєнку Андрію та Ходос Валерії, акторам – за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра;
• Горностай Катерині, режисерці – за повнометражний ігровий фільм «СТОП-ЗЕМЛЯ»;
• Сільваші Тіберію, художникові – за інсталяцію «Крила»;
• Кадану Микиті (Нікіті Кадану), художникові – за персональну виставку «Камінь б’є камінь».   
•    З історії премії
• Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. 
•         9 березня 2023 року тодішній голова комітету Юрій Макаров оприлюднив заяву щодо перенесення нагородження на 22 травня через необхідність визначити лавреатів у новій номінації. Зрештою лавреатів оголосили 11 березня.  Кілька днів по тому більшість членів комітету Шевченківської премії заявили про свою відставку, як і сам Макаров. Указ про присудження премії Володимир Зеленський підписав наприкінці липня 2023 року.

Український ювелірний бренд Kochut підібрав колекцію власних прикрас під відомі книжки

"Нерідко наші майстри створюють прикраси за мотивами різних художніх творів та їх героїв. Ми переконані, що все прекрасне з книжок має бути втілене в реальність"...,— написали творці прикрас.

Перелік книжок та прикрас:

Книжки Террі Пратчетта: Аркан Суд, Аркан Жнець, Аркан Блазень ;

«Володар Перснів» Дж. Р. Р. Толкін:

 Всевидяче око, Рівендел, Галадріель;

«Доньки Спарти» Клер Гейвуд: 

Єлена Троянська , Царівна: Моя королева;

«Їсти, молитися, кохати» Елізабет Ґілберт: Мандала , Моя неймовірна подруга: Спогад дитинства;

«Конотопська відьма» Григорій Квітка-Основ’яненко: Лунниця , Квітнева відьма: Шаленство ;

«Дім у волошковому морі» 

Т. Дж. Клюн: Юген, Зоряний пил: Зірочки;

«Таємна історія» 

Донни Тартт: Таємниця майбутніх поколінь, Щиголь: Пташка.

Букерівська премія 2023

                                                     
 

Букерівська премія оголосила довгий список творів, що претендують на нагороду у 2023

        До довгого списку увійшли книги з чотирьох континентів, чотири ірландські письменники, чотири романісти-дебютанти та десять авторів, які вперше отримали визнання Букерівської премії

        До переліку традиційно увійшло 13 книжок.

        Романи ірландських письменників вперше становлять третину списку. 

Довгий список із 13 видань обирали серед 163 книжок.

        Голова журі Есі Едугян  прокоментувала: «Усі 13 романів проливають нове світло на те, що означає існувати в наш час, і роблять це в оригінальний і захопливий спосіб. Їхній діапазон широкий, як за темою, так і за формою: вони шокували нас, змушували сміятися, сповнювали мукою, але, перш за все, вони залишалися з нами».

       Шортліст із шести книжок оголосять 21 вересня, а імʼя переможця або переможиці — 26 листопада.  

    Букерівська премія (The Man Booker Prize) — одна з найпрестижніших літературних премій англомовного світу й світу загалом. Перше вручення відбулося 1969 року. На Букерівську премію художньої літератури можуть претендувати твори письменників будь-якої національності, написані англійською мовою та опубліковані у Великій Британії чи Ірландії.

     До журі Букерівської премії 2023 року входять: Есі Едугян, Аджоа Андох, Роберт Вебб, Джеймс Шапіро та Мері Джин Чан.

                                            👇

Букерівська премія 2023: що сказали журі про довгий список

Премії Львова – міста літератури ЮНЕСКО 2022-2023

  

       До довгого списку Премії Львова – міста літератури ЮНЕСКО 2022-2023 року потрапили автори й авторки, а також перекладачі та перекладачки художніх творів українською мовою. 

    Премія Львова — міста літератури ЮНЕСКО — це щорічна всеукраїнська літературна нагорода, яку присуджує місто Львів з 2018 року. Її було засновано для вшанування творів сучасної літератури, які втілюють свободу слова й самовираження, підтримують міжкультурну комунікацію та поглиблюють розуміння України. 

     Журі обрало 27 творів у основній та 20 – у спеціальній номінаціях. Переможці отримають грошову винагороду в розмірі 150 та 100 тисяч гривень відповідно. Цьогоріч також обиратимуть найкращий твір, який буде рефлексією автора на тему війни. 

      Нововведенням є й те, що премію профінансує естонське місто Тарту.

Онука Астрід Ліндґрен хоче осучаснити книжки бабусі

     

      

   Анніка Ліндґрен, яка опікується літературною спадщиною бабусі, 

збирається осучаснити класичні твори Астрід. Про це вона повідомила в інтерв’ю німецькій національній газеті Die Zeit.  Анніка зазначила, що замінить застарілі вирази актуальними термінами, щоб зробити класичні твори доступнішими для нових поколінь. Суть історій буде повністю збережена. За словами онуки Астрід, такий підхід допоможе подолати прірву між традиціями та сучасністю. В інтерв’ю йдеться зокрема й про етичну складову модернізації: з твору «Пеппі Давгапанчоха» зникнуть неприйнятні для аудиторії слова на позначення афроамеринської етнорасової групи. Відомо також, що Карін, донька Астрід Ліндґрен, довгий час виступала проти внесення будь-яких змін у твори письменниці. 

       Астрід Ліндґрен — шведська дитяча письменниця, книжки якої перекладені більш ніж 85 мовами та видані у понад 100 країнах. Її найвідоміші твори — «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха». 

          

На честь письменниці у 2002 році була заснована Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен, яка сприяє розвитку дитячої та юнацької літератури. 

      У 2023 році лавреаткою премії стала американська письменниця 

Лорі Галс Андерсон.

  Читайте також: Герої добрих історій: 10 персонажів з книжок Астрід Ліндґрен

Премія «Українська література в перекладі»

 

Дейзі Гіббонс стала лавреаткою премії «Українська література в перекладі» від Українського інституту в Лондоні. 
      Нагороду їй присудили за переклад п’єси «Час Пілатесу» Ольги Мацюпи та уривків воєнних щоденників Артема Чеха. 

     Темою цьогорічної премії Українського інституту в Лондоні була проза та поезія про російсько-українську війну. 

    До журі увійшли поетка Саша Дагдейл, письменниця, перекладачка Галина Гринь, професор-славіст 

Уям Блекер і перекладачка й поетка Ніна Мюррей. 

   Український інститут у Лондоні — це незалежна 

британська благодійна організація, яка підтримує 

українську культуру та формує діалог про Україну

 у Великій Британії та за її межами.

    Зараз Гіббонс зосереджена на перекладах щоденників Володимира Вакуленка, та «Вивітрювання», роману Артема Чапая, який, як і Чех, зараз захищають Україну від російських окупантів у складі українських збройних сил.