Конкурс короткої воєнної прози пам’яті Василя Паламарчука визначив фіналістів

Конкурс короткої воєнної прози пам’яті Василя Паламарчука оприлюднив список фіналістів.

«Ми вдячні кожному, хто надіслав свої тексти. І особливо тим, хто цього разу не потрапив у фінал. Хочемо сказати: не кидайте писати! Журі оцінювало твори, а не авторів, і ми бачили серед усіх поданих текстів стільки сили й потенціалу, що хочеться зібрати окремий альманах “майже фіналістів”. Ми мріємо, щоб цей конкурс залишався простором, де кожен, хто пише про війну, відчуває не змагання, а спільність. Дякуємо вам за довіру, щирість і сміливість говорити вголос», — зазначили на сторінці видавництва.

У номінації «Мемуари» фіналістами стали:

• Андрія Даріївна «Перший»;
• Гавриш Богдан «Пʼять хвилин між кілометрами»;
• Гуріна Юлія «Театр тіней»;
• Купельський Євгеній «Гіппократ? Нє, не чули»;
• Онищенко Роман «Про наших людей»;
• Павленко Олена «Світанки перестали забирати з ніччю наші страхи»;
• Рудий Федір «Малиновий чай»;
• Таміла Ковальчук «Війна та вагітність. Спогади про особливе»;
• Яськів Олег «Прості історії».
• У номінації «Есеї»:
• • Бережко-Камінська Юлія «Дорога, яка не вертає»; (письменниця з нашого Ворзеля)!
  • Валько Христина «Фіга»;
  • Глухів Володимир «Затьмарення»;
  • Доцюк Катерина «Бруд і попіл»;
  • Єгорушкіна Катерина «Моя внутрішня карта»;
  • Котлярчук Андрій «Листи з фронту»;
  • Новак-Голубєва Юлія «Без дрібниць ніяк»;
  • Оксана Рябініна «Тиловичка»;
  • Станчик Матейко «Неможливий катарсис»;
  • Тупіченко Юлія «В прямому ефірі».

   

  У номінації «Новели»:

  • Бережко-Камінська Юлія «Матрьошка»; (письменниця з нашого Ворзеля)!
  • Гавриш Богдан «Крихкий незламний»;
  • Дудар Вячеслав «Барсетка»;
  • Литвиненко Олександр «Денделайон»(Кульбабовий сем);
  • Маріанна Наваррскі «Я маю надію, ти ся вернеш домів»;
  • Молчан Світлана «Сусід в овечій шкурі», «Безлюдівка»;
  • П’єх Наталія «Милосердя до ворога»;
  • Положій Євген «Бігун»;
  • Пузік Валерій «Додому»;
  • Титаренко Віта «Перший нуль».
  • Василь Паламарчук —
  
  •  український письменник, 
  • юрист і військовослужбовець, 
  • автор книжки «Військовий непотріб», в якій описав досвід служби в АТО 
  • протягом 2014-2015 років. 
  • У 2020 році книжка потрапила до короткого списку всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині у липні 2024 року.
  
  

Літературну премію «Військовий непотріб» на честь загиблого письменника, юриста та військовослужбовця Василя Паламарчука заснували на початку 2025 року.

Нобелівська премія з літератури 2025 року

Лауреатом Нобелівської премії з літератури 2025 року став угорський письменник Ласло Краснагоркаї. 

Премію присудили 
«за за його захопливу 

та далекоглядну творчість, 

яка посеред апокаліптичного 

жаху підтверджує силу мистецтв».

«Ласло Краснагоркаї — великий епічний письменник у центральноєвропейській традиції, що сягає від Кафки до Томаса Бернгарда, і характеризується абсурдизмом та гротескним надмірністю. Але в його дусі є більше струн, і він також звертається на Схід, обираючи більш споглядальний, точно вивірений тон», — йдеться на сайті Нобелівської премії.

Ласло Краснагоркаї - лауреат і Міжнародної Букерівської премії 2015.

      Перша публікація вийшла в 1977. 

Романи і новели Краснагоркаї — антиутопічні притчі про гротескне існування людей в світі, ізольованому від зовнішніх зв’язків і позбавленому осмислених перспектив. Письменник активно співпрацює з кінорежисером Бела Тарр, який поставив за його романами, новелами і сценаріями кілька фільмів.

    Роман «Меланхолія опору» Ласло Краснагоркаї вийде у видавництві «Комора» у перекладі Олександра Вешелені восени 2025 року. Інші його тексти українською ще не перекладали.

 

«Події роману розгортаються в угорському провінційному містечку, куди приїздить цирк із загадковою виставою, що стає каталізатором хаосу в суспільстві. Головні герої книжки намагаються по-різному протистояти гнітючим силам, які загрожують їхньому світу, завдяки чому автор досліджує людське безсилля та зникнення звичного порядку, порушуючи глибокі філософські й екзистенційні питання, наприклад, скінченності усього сущого», — ідеться в анотації.

У 1993 році «Меланхолія опору» стала найкращою книжкою Німеччини за версією премії Bestenliste-Preist.